Загальні вимоги до приміщення та принципи підбора прального обладнання

Напрямків пралень існує багато. Ось приблизна класифікація видів пралень:
– пральня самообслуговування;
– пральня по обслуговуванню населення (комерційна);
– міні-пральня на невеликому виробництві (салон краси, спорт-клуб, фітнес-центр, ресторан, сауна, станція автосервіса);
– пральня в готелі;
– пральня в лікарні;
– пральня на виробництві.
Для кожної з цих пралень є свій набір обладнання, своя технологія, свої вимоги  до організації. Але існують загальні вимоги до приміщень пральні та загальна методика підбора комплекту обладнання.

Вибір приміщення для пралень.
Один з найважливіших етапів в організації пралень – підбір приміщень. Якщо не приймати до уваги бюрократичний аспект цього  етапу, то приміщення для пральні знайти не складно. Підійдуть будь-які приміщення, різноманітних площ, на різних рівнях. Існують приклади розміщення пральних ділянок в підвалах та ін. Площа приміщення розраховується виходячи з об`єму переробки білизни та відповідно до обладнання , що встановлюється. Є приклади, коли невеликі пральні ділянки розміщували в приміщеннях площиною 6 кв.м (1 пральна машина завантаженням 5 кг, 1 сушильна машина завантаженням 5кг та прасувальний каток з шириною робочої зони до 100 см). Подібні міні-пральні можна організовувати як для елітного ресторану, так і для невеликого готелю на 10-15 номерів або, як варіант, пральня самообслуговування. Сучасне пральне обладнання має мінімальний рівень шуму – до 60 Дб, тому може бути встановлено на будь яких поверхах приміщення, в тому числі в жилих будинках.
Існують відповідні загальні вимоги до облаштування та плануванні цих приміщень. Основним критерієм є вимоги СЕС.
Організація правильного руху потоків білизни в пральні, а саме, для того щоб потоки брудноЇ та чистої білизни не перетинались. Для цього зазвичай організовують в робочому цеху два входи: через один вхід вноситься брудна білизна, через другий виноситься чиста. Обладнання в цеху також розміщується з урахуванням цієї вимоги:
— прийиання, сортування та зберігання брудної білизни
— прання білизни
— сушка/праування
— пакування, зберігання та видача чистої білизни.
При відсутності другого входу можна організувати додаткове вікно для прийому або видачі білизни. Але наявністі двох входів вимагає Пожежна інспекція.
Облаштування підлоги та стін. Підлога в пральні повинна мати гідроізоляцію та повинна бути  вкрита плиткою. В довершеності вони виконуються під нахилом та мають зливні трапи.  Деякі відділення  СЕС вимагають це в обов`язковому порядку, щоб приміщення пральні мало можливість омиватися  проточною водою. Стіни до висоти 2м повинні бути вкриті кахельною плиткою.
Вимоги по електрообладнанню регламентуються діючими  ПУЕ та СНиПами для приміщень з підвищеною вологою: освітлювальні прилади, розподільні щити, розетки, та інше повинно бути  у волого-бризкозахищенному виконанні та ін.
Підсобні приміщення. В довершеності, пральня повинна мати наступні допоміжні приміщення:
— склад брудної білизни
— склад чистої білизни
— приміщення для притирального інвентаря, зберігання миючих засобів та хімікатів
— побитова кімната для персоналу
— туалет/душ. 

Підбір комплекту обладнання для пралень необхідно починати  з аналізу наступних показників:

  • орієнтування пральні (обслуговування населення, робота з корпоративними клієнтами, пральня на підприємстві та інше);
  • тип білизни (пряме /фасонне/махрове)  та їх співвідношення в загальному об`ємі;
  • ступінь та специфіка забруднення білизни;
  • об`єм переробки білизни за одиницю часу (кг в місяць, день, годину);
  • режим роботи пральні (днів в тиждень, змін за добу, тривалість зміни);
  • періодичність надходження  білизни;
  • джерело нагріву, яке використовується (пара, газ, електрика);
  • площа приміщення та габарити віконних та дверних пройомів (бажано план приміщення).